СВЯТИ́ТИ, свячу́, свя́тиш, недок., кого, що, церк.1. Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чомусь св... смотреть
свячу, святиш, недок., перех., церк. 1) Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чомусь святості; освя... смотреть
СВЯТИ́ТИ (здійснювати церковний обряд свячення), ОСВЯ́ЧУВАТИ, ПОСВЯ́ЧУВАТИ. — Док.: посвяти́ти, освяти́ти. Коли б мені хоч одну дочку! Вже я й хати свя... смотреть
свячу, святиш, недок. , перех. , церк. 1》 Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чомусь святості; ос... смотреть
1. Здійснювати обряд освячення; освячувати; 2. Висвячувати в духовний сан, рукопокладати; хиротонізувати; інститувати
церк. 1) святить, освящать 2) (о служителях культа) посвящать; рукополагать
Святи́ти, свячу́, свя́тиш, -тять; свя́чений, -на, -не
To sanctify; to consecrate
святи́ти вул., ірон. бити (ср, ст)|| = валити
святи́ти дієслово недоконаного виду
-ячу, -ятиш święcić