ЛЮ́ДИ мн. з означ. (певна кількість осіб, які мають що-небудь спільне у поведінці, зовнішньому вигляді), НАРО́Д, ЛЮД розм., МИР розм., ПУ́БЛІКА розм., ... смотреть
ПУБЛІ́КА, и, діал.1. ж. Ганьба, сором.[Дрейсігер:] У мене тут гості, а сі пройдисвіти сміють... лають мою жінку .. Коли б се так мусило бути у впорядко... смотреть
Поблі́ка, публіка:Публіка:Публі́ка:— в розумінні: сором, ганьба [XII]— ганьба перед громадою [VIII]— ганьба, сором, осуд [2,X]— гидоті́ [16]— прилюдна ... смотреть
I публ`іка-и, діал. 1) ж. Ганьба, сором. 2) ч. і ж. Особа поганої поведінки. II п`убліка-и, ж., збірн. 1) Люди, що перебувають де-небудь як глядачі, с... смотреть
I публ`іка-и, діал. 1》 ж. Ганьба, сором.2》 ч. і ж. Особа поганої поведінки.II п`убліка-и, ж. , збірн. 1》 Люди, що перебувають де-небудь як глядач... смотреть
(від лат. publicus - суспільний) соціально-психологічна спільність споживачів різних видів культури та предметів мистецтва, по-в'язаних між собою та художниками багатоманітними відношеннями з приводу мистецтва та через нього; невід'ємний ланцюг функціонування культурних цінностей в суспільстві, завдяки якому реалізуються основні функції культури... смотреть
виставля́ти / ви́ставити на пу́бліку перед ким. Ганьбити, соромити кого-небудь. — Чим я провинився, кого забив або запалив, щоби мене перед цілою громадою виставляли на публіку? (І. Франко). роби́ти пу́бліку з кого, діал. На дорозі мене перейшла та й публіку з мене робить (І. Франко).... смотреть
публіка 1. ганебна подія; скандал (ср)◊ роби́ти з се́бе публіку виставляти себе на посміховище (ср, ст) ◊ роби́ти публіку неславити, виносити приватні справи на загал (ср, ст) 2. жінка легкої поведінки; повія (ср, ст)|| = вінклювка... смотреть
I п`убліка публика II публ`іка разг. 1) стыд, позор виставляти на публіку — выставлять на позор [на позорище] робити публіку (з кого) — позорить (кого) 2) мужчина или женщина дурного поведения... смотреть
пу́бліка іменник жіночого роду глядачі, натовп публі́ка 1 іменник жіночого роду сором, ганьба діал. публі́ка 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота особа поганої поведінки діал.... смотреть
[publika]ж.publiczność, widownia (глядачі) (люди)
імен. жін. роду, тільки одн.публика
збірн.public; (на лекції, концерті) audience; (на зборах тощо) turnout
публіка; ж. (лат., всенародний, громадський) 1. Люди, що перебувають де-небудь як глядачі, слухачі, відвідувачі. 2. розм. Люди, народ, товариство.
(в залі) авдиторія, глядачі, глядацтво, слухачі, слухацтво, відвідувачі; ЖМ. люди, народ, (багата) товариство; (така) сорт людей; П. громадськість.
пу́бліка (від лат. publicus – всенародний, громадський) група людей, що зібралася де-небудь (глядачі, слухачі).
Публі́ка, -кипу́бліка, -ки, -ці (люди)
【阴】 【集】 大众, 群众, 人们; 观众, 听众
Люди, громада, суспільство, спільнота, збірнота
сором, ганьба; (- жінку) повія; (- чоловіка) розпусник.
lat. publicaпублика
Publikum
Publikum
Publik
audience, floor, public
-и ż publiczność
гуляща дівка
პუბლიკა
Публика